Статті Коментарі

Білозерська INFO » Статті

День Командира

Була в мене ситуація. Не в бою – під час штабних навчань за допомогою комп’ютерного симулятора. Давненько – років 6 тому. Моє завдання було найлегшим. Поставили командувати взводом, який перебував у резерві. В моєму розпорядженні була одна машина для транспортування особового складу, власне особовий склад і завдання спостерігати за розвитком подій і чекати наказу виїхати на підсилення, якщо виникне необхідність. “Бій” був запеклим. У наших були двохсоті і трьохсоті, але наші трималися. Трьохсотих забрав евак – усіх, крім двох. Ті двоє опинились не дуже далеко від моїх позицій – може, хвилин 10 швидкої їзди. Я бачила, що вони ще живі. А далі було – я б сказала, що найстрашніше, якби це відбувалося в реальності. Був вибір. Відправити єдину машину за тими трьохсотими чи лишити їх напризволяще і сидіти на попі … Read entire article »

Filed under: Статті

Про Залужного і ВЛК

Блін. Читаю стрічку і офігіваю. Зараз у мене полетять капці, але хтось же має це сказати. Так, я не думаю, що Залужний реально настільки хворий, що не міг продовжувати службу у війську за станом здоров’я. І абсолютно точно є багато воїнів зі значно гіршим здоров’ям, які комісуватися не можуть. Не треба шукати і прагнути “рівності” там, де її апріорі не може бути. Це не “блат” для “втечі”, це було політичне рішення. Військова людина не має права працювати послом. Для того, щоб її зробити цивільною, використали метод списання через ВЛК. Бо іншого способу демобілізуватися у воєнний час де-факто не існує. Не родича ж інваліда йому доглядати. Чому погодився на посаду посла? Ми з вами не знаємо, які йому пропонували альтернативи і чи пропонували їх взагалі. Я розумію, хтось би хотів, щоб він очолив підрозділ, бажано якнайменший, … Read entire article »

Filed under: Статті

Про конфлікт між УПЦ КП і фронтовиком-геєм

Розбираємо конфліктну ситуацію між УПЦ КП Патріарха Філарета та військовим, представником ЛГБТ-спільноти Viktor Pylypenko. Об’єктивно, без симпатій чи антипатій до цих особистостей і спільнот, які вони представляють. Отже, що маємо? 1. Віктор Пилипенко, позивний “Француз” – бойовий медик, який вперше пішов на фронт у 2014-му, а з початком повномасштабного вторгнення практично безперервно на фронті і врятував безліч життів. Також він є відкритим геєм і борцем за права ЛГБТ, зокрема, в армії. За законом він має на це право, але значній частині суспільства це не подобається, а з точки зору православної церкви є гріхом. 2. УПЦ КП, яку очолює Патріарх Філарет, нагородила Віктора за його бойові заслуги церковною відзнакою “За жертовність та любов до України” – як військового, не знаючи про його орієнтацію та публічну позицію. 3. Отримавши нагороду, Віктор сприйняв це як зміну … Read entire article »

Filed under: Статті

Фото зроблене в ніч з 24 на 25 лютого 2022 року

Фото зроблене в ніч з 24 на 25 лютого 2022 року

Фото зроблене в ніч з 24 на 25 лютого 2022 року. Ми належали до тієї меншості, в якої станом на цей день була зброя, бронежилети, все необхідне спорядження і восьмирічний бойовий досвід. Але толку від нас в ті перші дні було менше, ніж від тих, хто гарячково питав, де в калаша запобіжник. Війна, армія, служба – речі абсолютно непередбачувані. Ситуація була стресовою настільки, що тепер, через два роки, в пам’яті залишився мінімум: кількагодинні нерви, де дістати автівку, щоб … Read entire article »

Filed under: Статті

Роби, що маєш, відбудеться те, що буде

Останні місяці моє життя невпинними кроками йшло не туди, куди б мені хотілося. Винен в тому, на жаль, зовсім не Путін. І навіть не командири, які в моєму випадку більш ніж заслуговують на повагу. Ви про це нічого не знаєте, бо я на публіку не нию, тим більше, під час війни. Але близьким у цей період добряче поїздила по нервах відчуттям особистого апокаліпсису. Та й зараз їжджу, якщо чесно. Коротше, у ситуації, що склалася, я пішла єдино можливим шляхом: рятувати те, що іще можливо врятувати, і намагатися бути максимально корисною у справі, яка у всіх у нас зараз лише одна. От немає іншого шляху. Що б не трапилось, хай навіть оте відчуття, яке зловило сьогодні півкраїни. Для військових – точно немає. Роби, що маєш, відбудеться те, що буде. … Read entire article »

Filed under: Статті

Щодо інфи про звільнення Залужного

Щодо інфи в Телеграм-каналах про звільнення Залужного, яку дуже швидко спростували на офіційному рівні. Особисто я не вірю, що це був вкид з боку влади з метою перевірити, як відреагують люди, якщо Залужного справді звільнять. Чому? Бо в ОП постійно моніторять настрої суспільства і чудово їх знають – тобто, реакція, яка почалася, була для них цілком передбачуваною і без цього вкиду. Що це фейк з боку росіян, я теж не дуже вірю. Бо ясно, що за годину буде спростування брехні, і вони нічого не виграють. Це мало б сенс хіба що перед великим наступом, який мав би відбутися буквально зараз – тоді година зниженого морального духу у солдатів противника може зіграти вирішальну роль. Нічого такого, наскільки мені відомо, на фронті зараз не відбувається. (Є, щоправда, малоймовірний варіант, що росіяни могли розраховувати на … Read entire article »

Filed under: Статті

Про таксиста-психіатра

Їду в таксі. Телефонує побратим, питає, через скільки буду. – Блін, чого він нервується, десять хвилин почекати не може, – вголос кажу я, поклавши слухавку. Літній таксист, на вигляд за 60, думає, що кажу щось йому, доводиться пояснити ситуацію. – У нього ПТСР, – ставить діагноз таксист. – А ви звідки знаєте? – Я професіонал. Психіатр-нарколог. Тільки десять років вже не практикую. Забрали ліцензію в мене. – А відновити її не можна? – Так я виграв суд у Страсбурзі, ЄСПЛ. Але в Україні його рішення не імплементуються. Гроші у них я вирвав зубами. Прийшов в Мін’юст – він імплементує рішення ЄСПЛ – а вони мені: “”Напишіть заяву в електронному вигляді”. А я: “Яку заяву? Он у мене “жужик” [стара мобілка], компа немає, нічого немає, пограбували мене”. Користуючись своїми знаннями, удав психа. Влаштував їм істерику, кричав на … Read entire article »

Filed under: Статті

Про конфлікт інтересів, який розв’язався так, як треба.

Під час короткого відрядження до Києва стала свідком такої сценки. Станція метро, турнікети, повз контролерку в будочці намагається пройти військовий з посвідченням УБД. Десь років 45-50 йому, і видно, що з фронту. А за пазухою в нього – собака, тільки голова стирчить. Безпорідний, розміром десь із таксу. Контролерка не пропускає його з собакою. Каже: не положено, тут всюди камери, відійдіть, будь ласка, від турнікетів, мене з роботи звільнять. – Собака з фронту, – каже військовий. – Зрозумійте, мені треба відвезти її додому. – А мені треба залишитися тут працювати, – відповідає контролерка. – Мене покарають, якщо пущу вас з собакою. Я в цей момент вже пройшла турнікети і зупинилася, хотіла повернутись і просити за військового, щоб його пропустили. Але моя допомога не знадобилася. Жіночка відвернулася до іншого пасажира, і в цей момент військовий з собакою перестрибнув через … Read entire article »

Filed under: Статті

Готові добровільно ризикувати життям вже давно задіяні. Решту треба мобілізовувати примусово

Цікаво було б провести таке дослідження, серед чоловіків різних соціальних прошарків (окрім військових): людям пропонується поїхати, скажімо, в Африку ловити там для зоопарків левів, слонів, крокодилів чи отруйних змій. Зарплата – 5 тис доларів на місяць, плюс щедрі виплати й компенсації в разі травм чи загибелі. Вкрай важливо, щоб люди повірили в реальність цієї пропозиції, не сприйняли її як “розвод” чи “замануху” для чогось іншого, а також не розглядали її як можливість перетнути держкордон України, а потім втекти чи просто відмовитись їхати в Африку. Таке дослідження показало б відсоток чоловіків, готових ризикувати життям за гроші та інші “плюшки”. Здається мені, що й тисячу охочих по всій Україні не навербували б. Відсоток людей, готових добровільно ризикувати життям – за гроші, з патріотичних міркувань чи просто в силу авантюризму – в усіх … Read entire article »

Filed under: Статті

Про мобілізацію засуджених

Цікаву історію дізналася, про знайомого, бійця ДУК ПС, якого трохи пам’ятаю з 2014-го. Розповів інший знайомий правосєк, який зараз лікується від поранення. Виявляється, той хлопчина потрапив до тюрми за убивство поліцейського. Судячи з вироку – отримав лише 10 років – поліцейський був не при виконанні. Вочевидь, “битовуха”, втім, подробиць не знаю. Відбував покарання у Бердянську, встиг відсидіти 2,5 роки. Коли росіяни наближалися до Бердянська, керівництво колонії відчинило камери і сказало засудженим: “Рятуйтеся, хто як може”. Половина в’язнів добровільно залишилися в тюрмі чекати росіян, решта чкурнули хто куди. Мій знайомий дістався Запоріжжя, дійшов до першого-ліпшого військкомату і нині вже майже два роки воює. При всій величезній повазі до Головкома я не згодна з ним в питанні щодо залучення до війська засуджених. Про гвалтівників, педофілів, серійних убивць, тяжких рецидивістів тощо не кажу, ці … Read entire article »

Filed under: Статті

Статті